Напишемо розповідь про подвір'я свого дитинства!
До редакціі газети "Вечірня Одеса" продовжують находити листи від одеситів із розповідями про двори свого дитинства та юності.
Сьогодні разом з "Вечіркою" публікуємо розповідь Хелени Андрейчикової
Сьогодні день пам'яті кінорежисерки Кіри Муратової
Минуло п'ять років від дня її смерті.
"Ви мене хочете, як консервну банку, розкрити? Поріжетеся об краї!" - не раз говорила Кіра Георгіївна Муратова журналістам.
І справді, ніколи не прогиналася, говорила, що думала і так, як хотіла.
І кіно знімала, як хотіла.
Напишемо розповідь про подвір'я свого дитинства!
До редакціі газети "Вечірня Одеса" продовжують находити листи від одеситів із розповідями про двори свого дитинства та юності.
Сьогодні разом з "Вечіркою" публікуємо розповідь Дмитра Лещенка - завідувача кафедри теоретичної механіки Одеської державної академії будівництва та архітектури, доктора фізико-математичних наук, професора
Сегодня умер театральный режиссер, друг и литературный секретарь Михаила Жванецкого - ОЛЕГ ЛЕОНИДОВИЧ СТАШКЕВИЧ (20 ноября 1947 г. - 28 мая 2023 г.).
Пока нет сил рассказывать о нем. Просто оставим зарубку в сердце, в памяти.
Напишемо розповідь про подвір'я свого дитинства!
До редакціі газети "Вечірня Одеса" продовжують находити листи від одеситів із розповідями про двори свого дитинства та юності.
Сьогодні разом з "Вечіркою" публікуємо розповідь Григорія Бараца.
Артур Давидович Золоторєвський став членом ВКО нещодавно. То справді був період початку рашистської агресії. Він – один із тих, хто з першого моменту сприяв виконанню завдань Клубу з оснащення бронежилетами Одеської територіальної оборони, що створювалася тоді.
Сьогодні святкує ювілей член Всесвітнього клубу одеситів Андрій Семенович Крупник!
Багато одесити знайомі з привабливим енергійним Андрієм Семеновичем, але ми хотіли б розширити ваші знання та розповісти лише про деякі віхи багатої біографії ювіляра.
Вийшов у світ Альманах "Дерибасівська-Ришельєвська" № 93!
Щороку другий номер нашого альманаху виходить на початку першого місяця літа, який для нашого міста, як і для всієї України, - особливий.
Двадцять другого червня рівно о четвертій годині Київ бомбили, нам оголосили, що почалася війна... Ті, хто постарше, помітили, що ми не помістили цю фразу в лапки, як це годиться при цитуванні. У 1941 році діди-прадіди, та й батьки наших читачів сприймали цю пісню, що народилася в перші дні війни, як реальний і тяжкий факт життя, що катастрофічно змінилося. Нещодавно - у лютому - ми відзначили рік війни, що спіткала нинішнє покоління громадян України, які борються з російськими агресорами. Цьому був присвячений попередній наш альманах. А ось пісня, яку співав би весь український народ, ще не створена. Є багато чудових віршів про війну. У цьому альманасі прочитайте вірші Таї Найденко українською та російською мовами, а ось пісні все ще немає... Панове композитори, почуйте це соціальне замовлення.