❗️ Шановні друзі та члени Всесвітнього клубу одеситів!
❗️ З 1 по 3 травня (включно) Всесвітній клуб одеситів не працює!
Повідомляємо вас, що з 4 травня 2024 року діє новий графік роботи Клубу:
Вівторок – субота - з 12.00 до 19.00 Неділя, понеділок – вихідні дні
На славу України, заради нашої перемоги ми продовжуємо Благодійні концерти за участю найкращих одеських артистів, письменників, художників, поетів, творчих людей і колективів Одеси!
Напишемо розповідь про подвір'я свого дитинства! До редакціі газети "Вечірня Одеса" продовжують находити листи від одеситів із розповідями про двори свого дитинства та юності.
Сьогодні разом з "Вечіркою" публікуємо розповідь Тамари Коленко.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Героїв, які у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України віддали найцінніше – своє життя...
Вічна пам'ять всім загиблим захисникам рідної землі!
25 августа в Джаз-клубе ВКО Маэстро Петухов исполнил свои непревзойденные джазовые импровизации для гостей ВКО.
В концертной программе приняли участие Игорь Лосинский, исполнивший, да-да, именно исполнивший свои переводы американской джазовой поэзии, и известный одесский актер, степ-танцор Алексей Гилко. Бессменная ведущая, руководитель Джаз-клуба ВКО Елена Шевченко открыла и провела этот удивительный концерт.
Живемо далі... Світлій пам'яті Євгена Михайловича Голубовського...
Обережно взяла в руки годинник батька. Браслет на кілька ланок більший, ніж потрібно. На татові він теж бовтався в останні місяці. Але він не випускав годинник і телефон із рук. Дзвінків ставало дедалі менше, зовсім не стало, і телефон, у якийсь момент розрядившись, залишився кинутим, непотрібним. А в годинник батько до останнього вдивлявся. Я запізно подивилася, чи не зупинився хід, як буває в книжках. Ні, він байдуже відстукує далі. Тепер на моїй руці.
Вітаємо нашу рідну країну з Днем Державного Прапора та Днем Незалежності!
На честь цих великих свят керівники Всесвітнього клубу юних одеситів Єлизавета Скорба та Никита Герус, підібрали декілька віршів - поповнень поетичної скарбнички ВКЮО, Одеси та всієї України.
Учора у Всесвітньому клубі одеситів відбулася Презентація Альманаху "Дерибасівська-Ришельєвська" № 94.
Редактор Альманаху Фелікс Кохріхт розповів про процес створення цього номера, активним учасником якого, як і завжди, був Євген Михайлович Голубовський буквально до останніх годин свого славного життя.
Авторський проєкт Фелікса Кохріхта "Діалоги на Ніжинській" з програмою "ДВА НАРОДИ - ОДНА ТРАГЕДІЯ"
Обидва народи стали жертвою програми знищення євреїв та ромів, яку розробили та втілювали в практику фашисти під час Другої світової війни. Саме цій темі була присвячена Конференція, яка відбулася в Одеському музеї Голокосту, створеному асоціацією євреїв - вязнів гетто та концтаборів, присвячена черговій річниці жахливої масової акції по знищенню ромів.
На початку року, вже військового, Євген Голубовський запропонував публікувати на сторінках газети "Вечерняя Одесса" оповідання-спогади під умовною спочатку назвою «Де ця вулиця, де цей будинок?»."Сподіваюся, кожен розділ буде в газеті, заголовок - адреса, а потім усі глави вийдуть книгою", - написав він до редакції.
Так з'явилася у «Вечірній Одесі» рубрика «Мій двір», і одразу в редакційному портфелі «вишикувалася» черга з оповідань читачів. Рубрика — одна із найпопулярніших досі. І ця ідея Голубовського, як і всі колишні (романи-буриме в газеті пам'ятаєте?), виявилася живучою, затребуваною. Скільки б він ще придумав і запропонував газеті цікавого…
Не стало креативної, талановитої, життєлюбної людини, нашого генератора ідей.Сьогодні автор проекту — у проекті з розповіддю про свій двір, яка неодноразово згадується у книгах Євгена Голубовського.
Так ми згадуємо та згадуємо колегу, друга, Почесного громадянина улюбленого ним міста.
Большого, многое за свою жизнь сделавшего человека каждый знает со своей стороны.
Я не застал его знаменитых журналистских лет (о работе его в «Вечерней Одессе» ходят легенды), не ходил к нему на эфиры в годы его занятия тележурналистикой, не посещал заседаний секции книги при Доме учёных.